13 травня 2012
Неможливо недооцінити велич перемоги народів колишнього СРСР, та народів інших держав, у Другій Світовій Війні 1941-1945 років. Ціна, яку було заплачено за перемогу над злом, була високою, бо немає нічого ціннішого за людське життя, а їх загинути мільйони.
Ось вже 67 років поспіль ми продовжуємо «зривати струп» з цієї рани, вважаючи, що пам'ять про героїзм учасників минулої війни позитивно вплине на процес виховання майбутнього покоління українців.
Нажаль, якщо говорити відверто, цього не відбувається. Якось «переживши» першу половину свята Дня перемоги і прийнявши участь у заходах передбачених цим святом, другу половину святкового дня люди (а особливо вечірня і нічна) дивували, особисто мене, формами, засобами і методами «святкування».




Участники инициативной группы "Первого декабря", философы, общественные деятели, эксперты, деятели культуры говорят о миссии интеллигенции и свободных людях Украины, о мировых вызовах и главных проблемах страны в гуманитарной, экономической и общественно-политической сферах.
Передбачу гнівні вигуки багатьох тих, хто вважає себе економістом, чи навіть заслуженим, коли скажу, що економічні принципи, на які вони спиралися все своє життя, — морально застарілі й навіть неправильні.


